Значення в інших словниках
-
збутвілий —
-а, -е, діал. Дієприкм. акт. мин. ч. до збутвіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
збутвілий —
збутві́лий зітлілий, прогнилий (ст): Людина мокрою вставала на ранкову збірку, цілісінький день мокнула під дірявим шатром, щоб після вечірньої збірки лягати в збутвілий, вологістю просяклий берліг (Загачевський)
Лексикон львівський: поважно і на жарт