згодити

Зго́ди́ти, -джу, -диш

гл.

1) — кого́. Условиться съ кѣмъ, пригласить или нанять кого. «Затѣется въ селѣ свадьба; прежде всего заботятся о томъ, чтобы згодити попа». О. 1862. IX. 52. Згодили якогось москаля з міста за куховара. МВ. (О. 1862. III. 64).

2) Погодить, обождать. Ой, синочку, згоди годиночку, та таки я зберу свою родиночку. Чуб. V. 873. Згодивши днів зо три, прийдемо на роботу. Зміев. у.

Значення в інших словниках

1. згодити — зго́дити дієслово доконаного виду до зго́джувати згоди́ти 1 дієслово доконаного виду найняти, умовити розм. згоди́ти 2 дієслово доконаного виду зачекати рідко  Орфографічний словник української мови
2. згодити — див. згоджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. згодити — ПРИМИРЯ́ТИ (ПРИМИ́РЮВАТИ рідше) (згладжувати суперечності між кимсь, чимсь, змушувати змінити негативне ставлення до чого-небудь на позитивне), ПОГОДЖА́ТИ (ПОГО́ДЖУВАТИ), ЗГО́ДЖУВАТИ рідше, ПОЄ́ДНУВАТИ заст. — Док.  Словник синонімів української мови
4. згодити — ЗГО́ДИТИ див. зго́джувати. ЗГОДИ́ТИ¹, згоджу́, зго́диш, док., перех., розм. 1. Найняти або умовити кого-небудь щось зробити. Згодили якось москаля з міста за куховара. То ж бо й був чудний!...  Словник української мови в 11 томах