Орфографічний словник української мови

згодити

зго́дити

дієслово доконаного виду

до зго́джувати

згоди́ти 1

дієслово доконаного виду

найняти, умовити

розм.

згоди́ти 2

дієслово доконаного виду

зачекати

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. згодити — див. згоджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. згодити — ПРИМИРЯ́ТИ (ПРИМИ́РЮВАТИ рідше) (згладжувати суперечності між кимсь, чимсь, змушувати змінити негативне ставлення до чого-небудь на позитивне), ПОГОДЖА́ТИ (ПОГО́ДЖУВАТИ), ЗГО́ДЖУВАТИ рідше, ПОЄ́ДНУВАТИ заст. — Док.  Словник синонімів української мови
  3. згодити — ЗГО́ДИТИ див. зго́джувати. ЗГОДИ́ТИ¹, згоджу́, зго́диш, док., перех., розм. 1. Найняти або умовити кого-небудь щось зробити. Згодили якось москаля з міста за куховара. То ж бо й був чудний!...  Словник української мови в 11 томах
  4. згодити — Зго́ди́ти, -джу, -диш гл. 1) — кого́. Условиться съ кѣмъ, пригласить или нанять кого. «Затѣется въ селѣ свадьба; прежде всего заботятся о томъ, чтобы згодити попа». О. 1862. IX. 52. Згодили якогось москаля з міста за куховара. МВ. (О. 1862. III. 64).  Словник української мови Грінченка