Словник синонімів української мови

згодити

ПРИМИРЯ́ТИ (ПРИМИ́РЮВАТИ рідше) (згладжувати суперечності між кимсь, чимсь, змушувати змінити негативне ставлення до чого-небудь на позитивне), ПОГОДЖА́ТИ (ПОГО́ДЖУВАТИ), ЗГО́ДЖУВАТИ рідше, ПОЄ́ДНУВАТИ заст. — Док.: примири́ти, погодити, зго́дити, поєдна́ти. Для нього весна — .. це задавнена ворожнеча між паном і мужиком, яку, певне, не примирить і страшний суд (М. Стельмах); Пісня примирювала людей (М. Ю. Тарновський); Бува, та рідко: живуть не в згоді, народиться дитина — згоджує (К. Гордієнко).

НАЙМА́ТИ (приймати для виконання якої-небудь роботи за певне винагородження, за плату), БРА́ТИ розм., ГОДИ́ТИ діал.; НАБИРА́ТИ (певну кількість); ПІДРЯДЖА́ТИ, ДОГОВО́РЮВАТИ розм., РЯДИ́ТИ заст., ЗРЯДЖА́ТИ діал., ПОРЯДЖА́ТИ діал. (щодо відрядної роботи — наймати, домовляючись про плату за всю роботу). — Док.: найня́ти (наня́ти заст.), узя́ти (взя́ти), згоди́ти, набра́ти, підряди́ти, договори́ти, зряди́ти, поряди́ти. Війна для нього, як і для багатьох кореспондентів Америки, де й солдатів наймають, була періодом високого заробітку (Я. Баш); — Нехай собі із другого села беруть (на жнива), а ми подивимося та підождемо (Панас Мирний); Йому ніяково було при Хіврі годити Сиклету собі за наймичку (І. Нечуй-Левицький); Пан звелів набирати селян у свій двір (І. Нечуй-Левицький); Тут Ївга й мотнеться: і сюди пошле, й туди сама збігає, там купила, тут найняла, тут підрядила — і все у неї справно (Г. Квітка-Основ'яненко); — Збудую (хату), уже й майстрів договорив, обсаджу тополями й вишнями (А. Головко).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. згодити — зго́дити дієслово доконаного виду до зго́джувати згоди́ти 1 дієслово доконаного виду найняти, умовити розм. згоди́ти 2 дієслово доконаного виду зачекати рідко  Орфографічний словник української мови
  2. згодити — див. згоджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згодити — ЗГО́ДИТИ див. зго́джувати. ЗГОДИ́ТИ¹, згоджу́, зго́диш, док., перех., розм. 1. Найняти або умовити кого-небудь щось зробити. Згодили якось москаля з міста за куховара. То ж бо й був чудний!...  Словник української мови в 11 томах
  4. згодити — Зго́ди́ти, -джу, -диш гл. 1) — кого́. Условиться съ кѣмъ, пригласить или нанять кого. «Затѣется въ селѣ свадьба; прежде всего заботятся о томъ, чтобы згодити попа». О. 1862. IX. 52. Згодили якогось москаля з міста за куховара. МВ. (О. 1862. III. 64).  Словник української мови Грінченка