згон

Згон, -ну

м. = згін. І я був у Тихлисі: колись гонив згон їдного тут купця, — було волів сорок у згоні. Терск. обл.

Значення в інших словниках

1. згон — ЗГОН див. згін.  Словник української мови у 20 томах
2. згон — Сконання, смерть; загін  Словник застарілих та маловживаних слів