знікчемнілий —
знікче́мнілий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
знікчемнілий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до знікчемніти. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
знікчемнілий —
ЗНІКЧЕ́МНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до знікче́мніти; // У знач. прикм. Бачу я, що боротись із отим старим, знікчемнілим, але ж ворожим означає настирливо будувати нове (Ле, В снопі.., 1960, 164).
Словник української мови в 11 томах