Словник української мови Грінченка

зокола

Зо́кола

нар. Снаружи. Мнж. 181.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. зокола — зо́кола прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. зокола — див. зовні  Словник синонімів Вусика
  3. зокола — присл., розм. 1》 Те саме, що зовні. 2》 розм. Навколо, навкруги. 3》 перен. Непрямо, натяками; здалеку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зокола — НАВКО́ЛО присл., ДОВКО́ЛА, КРУГО́М, НАВКРУГИ́, НАВКРУ́Г, ДООКО́ЛА, ДООКІ́Л розм., ОКРУ́Г розм., ОКРУГИ́ розм., ЗОКО́ЛА розм., ВКО́ЛО рідше, ДОВКІ́Л рідше, НАВКІ́Л рідше, НАОКО́ЛО рідше, НАОКІ́Л рідше, НАО́КРУ́Г рідше, НАОКРУГИ́ рідко, ОКІ́Л рідше.  Словник синонімів української мови
  5. зокола — Зо́кола, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зокола — ЗО́КОЛА, присл., розм. 1. Те саме, що зо́вні. Шпарують жінки сарай зокола, деякі з землі, інші з кобильниці (Головко, І, 1957, 355); Під захистом дерев-велетнів причаїлася руїна якогось куреня..  Словник української мови в 11 томах