зокола

НАВКО́ЛО присл., ДОВКО́ЛА, КРУГО́М, НАВКРУГИ́, НАВКРУ́Г, ДООКО́ЛА, ДООКІ́Л розм., ОКРУ́Г розм., ОКРУГИ́ розм., ЗОКО́ЛА розм., ВКО́ЛО рідше, ДОВКІ́Л рідше, НАВКІ́Л рідше, НАОКО́ЛО рідше, НАОКІ́Л рідше, НАО́КРУ́Г рідше, НАОКРУГИ́ рідко, ОКІ́Л рідше. Поглянув моряк навколо, народу він низько вклонився (М. Нагнибіда); Довкола ні душі, навіть не віриться, що це так далеко звідси гримить війна... (С. Голованівський); Мовчать церкви, мовчить базар, і лиш кричать кругом плакати... (В. Сосюра); Навкруги степ буде, і води сяючі, і небо в багряних вітрилах заходу... (О. Гончар); Зима навкруг... (Б. Грінченко); Доокола дві тисячі літ кипить життя, все змінилося (Г. Хоткевич); Спека ще не сковує рук, ще не розіллялася доокіл (Є. Гуцало); Небо округ здіймалось вгору блакитними вежами (Ю. Яновський); Галя покинула полоти й оглянулася округи (Марко Вовчок); Хтось крикнув: — Пали! — І тріскіт розлігся зокола (М. Старицький); Де не глянь — окіл розорана даль димками вирина (М. Рудь).

Значення в інших словниках

1. зокола — зо́кола прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. зокола — див. зовні  Словник синонімів Вусика
3. зокола — присл., розм. 1》 Те саме, що зовні. 2》 розм. Навколо, навкруги. 3》 перен. Непрямо, натяками; здалеку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зокола — Зо́кола, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. зокола — ЗО́КОЛА, присл., розм. 1. Те саме, що зо́вні. Шпарують жінки сарай зокола, деякі з землі, інші з кобильниці (Головко, І, 1957, 355); Під захистом дерев-велетнів причаїлася руїна якогось куреня..  Словник української мови в 11 томах
6. зокола — Зо́кола нар. Снаружи. Мнж. 181.  Словник української мови Грінченка