зубний

Зубний, -а́, -е́

Зубной. Прилипла вже до кости моя кожа, зостався я із яслами зубними. К. Іов. 42.

Значення в інших словниках

1. зубний — зубни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. зубний — -а, -е. Прикм. до зуб 1). || Признач. для догляду за зубами. || Який лікує зуби (про лікаря). || Спеціально обладнаний, пристосований для лікування зубів. Зубна лікарня. Зубний кабінет. Зубна кіста мед.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зубний — Зубни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зубний — ЗУБНИ́Й, а́, е́. Прикм. до зуб 1. [Юркевич:] Цілком вам співчуваю. Зубний біль — Це така мука, такий пекельний біль… (Коч., П’єси, 1951, 268); // Признач. для догляду за зубами.  Словник української мови в 11 томах