Значення в інших словниках
-
кавальчик —
кава́льчик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
кавальчик —
кава́льчик 1. шматочок (м, ср, ст) 2. незначна кількість, трохи (м, ср, ст): Май хоч кавальчик совісті (Лучук)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
кавальчик —
КАВА́ЛЬЧИК, а, ч. Зменш. до кава́лок. Ставала [Маруся] на пальці, щоб хоч одним оком побачити кавальчик синього неба (Хотк., II, 1966, 65).
Словник української мови в 11 томах