кадуб

Кадуб, -ба

м. = кадіб. Ном. № 12888.

Значення в інших словниках

1. кадуб — ка́дуб іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кадуб — див. діжка  Словник синонімів Вусика
3. кадуб — див. кадіб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кадуб — А, ч., рідко. Велика діжка. Ніби сад осінній поріс ці кадуби, мішки і скрині і проімшанив зчовганий поріг. (ЧТ:110); Як добре сіятись під небом, ісклавши в копи хліб смертей, і пильнувати сон очей, бо мед гріхів цідити треба в спижеві кадуби ночей. (П-1:125).  Словник поетичної мови Василя Стуса
5. кадуб — ДІ́ЖКА (велика дерев'яна або металева циліндрична посудина), ПУ́ТНЯ діал.; ДІЖНИ́ЦЯ розм., ДІЖЧИ́НА розм. (трохи менша); КА́ДІБ (КА́ДІВБ), КА́ДУБ рідше (більшого розміру); ДІЖА́ (низька, широка дерев'яна для тіста); БО́ДНЯ (дерев'яна низька з віком...  Словник синонімів української мови
6. кадуб — КА́ДУБ див. ка́діб.  Словник української мови в 11 томах