карлючитися —
карлю́читися дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
карлючитися —
див. звиватися
Словник синонімів Вусика
карлючитися —
-иться, недок., розм. Те саме, що корчитися; скручуватися. || Витися, звиватися (про шлях, річку й т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
карлючитися —
ЗАГНУ́ТИСЯ (набрати вигнутої чи загнутої форми), ЗАКОЦЮ́РБИТИСЯ розм., ЗАДЗЮ́БИТИСЯ розм., ЗАКАРЛЮ́ЧИТИСЯ розм., ЗАКАНДЗЮ́БИТИСЯ розм. — Недок.
Словник синонімів української мови
карлючитися —
КАРЛЮ́ЧИТИСЯ, иться, недок., розм. Те саме, що ко́рчитися; скручуватися; // Витися, звиватися (про шлях, річку й т. ін.). Понад табором карлючився широкий шлях (Сміл., Зустрічі, 1936, 95).
Словник української мови в 11 томах