квапити
Квапити, -плю, -пиш
гл.
1) Торопить. Желех.
2) Совать. Та квапиш ніс поганий свій у чистую оцюю воду. Гліб.
Словник української мови ГрінченкаКвапити, -плю, -пиш
гл.
1) Торопить. Желех.
2) Совать. Та квапиш ніс поганий свій у чистую оцюю воду. Гліб.
Словник української мови Грінченка