квітчати
Квітча́ти, -ча́ю, -єш
гл.
1) Убирать, украшать цвѣтами. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю. Шевч. 252.
2) Украшать. І волоцюгам помагали рогами людський лоб квічать. Котл.
Словник української мови ГрінченкаКвітча́ти, -ча́ю, -єш
гл.
1) Убирать, украшать цвѣтами. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю. Шевч. 252.
2) Украшать. І волоцюгам помагали рогами людський лоб квічать. Котл.
Словник української мови Грінченка