кертовиння —
кертови́ння іменник середнього роду кротовиння діал., збірн.
Орфографічний словник української мови
кертовиння —
-я, с., діал. Збірн. до кертичина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кертовиння —
КЕРТОВИ́ННЯ, я, с., збірн., діал. Кротовиння. Якийсь звірок юркнув між кертовинням, киваючи задом в галопі (Г. Хоткевич).
Словник української мови у 20 томах
кертовиння —
КЕРТОВИ́ННЯ, я, с., збірн., діал. Кротовиння. Якийсь звірок юркнув між кертовинням, киваючи задом в галопі (Хотк., II, 1966, 217).
Словник української мови в 11 томах