кертовиння

КЕРТОВИ́ННЯ, я, с., збірн., діал.

Кротовиння.

Якийсь звірок юркнув між кертовинням, киваючи задом в галопі (Г. Хоткевич).

Значення в інших словниках

1. кертовиння — кертови́ння іменник середнього роду кротовиння діал., збірн.  Орфографічний словник української мови
2. кертовиння — -я, с., діал. Збірн. до кертичина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кертовиння — КЕРТОВИ́ННЯ, я, с., збірн., діал. Кротовиння. Якийсь звірок юркнув між кертовинням, киваючи задом в галопі (Хотк., II, 1966, 217).  Словник української мови в 11 томах
4. кертовиння — Кертови́ння, -ня с. соб. Холмики, поднятые кротомъ. Желех.  Словник української мови Грінченка