кертовиння
КЕРТОВИ́ННЯ, я, с., збірн., діал. Кротовиння.
Якийсь звірок юркнув між кертовинням, киваючи задом в галопі (Хотк., II, 1966, 217).
Словник української мови (СУМ-11)КЕРТОВИ́ННЯ, я, с., збірн., діал. Кротовиння.
Якийсь звірок юркнув між кертовинням, киваючи задом в галопі (Хотк., II, 1966, 217).
Словник української мови (СУМ-11)