клячати
Кляча́ти, -чу́, -чи́ш
гл.
1) Стоять на колѣняхъ.
2) Дѣлать родъ плетня въ лѣсу, подрубивъ тонкія деревья, наклонивъ и нерепутавъ ихъ между собою. Чигир. у.
Словник української мови ГрінченкаКляча́ти, -чу́, -чи́ш
гл.
1) Стоять на колѣняхъ.
2) Дѣлать родъ плетня въ лѣсу, подрубивъ тонкія деревья, наклонивъ и нерепутавъ ихъ между собою. Чигир. у.
Словник української мови Грінченка