Значення в інших словниках
-
коловерть —
коло́верть іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
коловерть —
див. вир
Словник синонімів Вусика
-
коловерть —
-і, ж., розм. Те саме, що коловорот I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
коловерть —
КОЛО́ВЕРТЬ, і, ж., розм. Те саме, що коло́ворот³. Вони зросли на Тікичі і добре знали, де в цій річці яма чи коловерть (В. Шкляр); На горбі – блискавки шабель, страшна коловерть кіннотників (Є. Кравченко); Ось вона знову на гомінкій вечірній ковзанці в коловерті парубків і дівчат (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
-
коловерть —
ВИР (місце в річці, морі тощо з круговим рухом води), КОЛО́ВОРОТ, НУРТ, ЧОРТОРИ́Й підсил., КРУТІ́Ж, КРУГОВЕ́РТЬ, ВОДОВЕ́РТЬ рідше, КОЛО́ВЕРТЬ рідше, КРУТОВЕ́РТЬ рідше, НУ́РТА рідше, НУРТИНА́ рідше, НУРТО́ВИЩЕ рідше, КРУГОВОРО́Т рідше...
Словник синонімів української мови
-
коловерть —
КОЛО́ВЕРТЬ, і, ж., розм. Те саме, що коло́ворот¹. На горбі — блискавки шабель, страшна коловерть кіннотників (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 76); Ось вона знову на гомінкій вечірній ковзанці в коловерті парубків і дівчат (Стельмах, І, 1962, 160).
Словник української мови в 11 томах