Значення в інших словниках
-
коничок —
ко́ничок іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
коничок —
див. кінь
Словник синонімів Вусика
-
коничок —
-чка, ч. Зменш.-пестл. до коник 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
коничок —
КО́НИЧОК, чка, ч. Пестл. до ко́ник 1. В нього шабля і рушниця, Ще й коничок сивий (з народної пісні); Грає, несучи дівчину, Коничок буланий (А. Метлинський); Уже видно було й окремих коней, що випереджали гурт, гасаючи одне одному навперейми. То були молоді конички й жеребчики (І. Білик).
Словник української мови у 20 томах
-
коничок —
Ко́ничок, -чка, -чку; -нички, -чків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
коничок —
КО́НИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до ко́ник 1. Грає, несучи дівчину, Коничок буланий (Укр. поети-романтики.., 1968, 168); В нього шабля і рушниця. Ще й коничок сивий (Укр.. лір. пісні, 1958, 571).
Словник української мови в 11 томах