коничок —
КО́НИЧОК, чка, ч. Пестл. до ко́ник 1. В нього шабля і рушниця, Ще й коничок сивий (з народної пісні); Грає, несучи дівчину, Коничок буланий (А. Метлинський); Уже видно було й окремих коней, що випереджали гурт, гасаючи одне одному навперейми. То були молоді конички й жеребчики (І. Білик).
Словник української мови у 20 томах
коничок —
КО́НИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до ко́ник 1. Грає, несучи дівчину, Коничок буланий (Укр. поети-романтики.., 1968, 168); В нього шабля і рушниця. Ще й коничок сивий (Укр.. лір. пісні, 1958, 571).
Словник української мови в 11 томах
коничок —
Ко́ничок, -чка м. ум. отъ кінь.
Словник української мови Грінченка