Значення в інших словниках
-
конище —
кони́ще іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
конище —
КОНИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до кінь 1. – І конища помучив, і сам утепенився [втомився] (І. Франко); Не встиг конище .. проскочити й десятка кроків, як раптом трісла [тріснула] зарані кимось підрізана підпруга (О. Ільченко).
Словник української мови у 20 томах
-
конище —
КОНИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до кінь 1. Не встиг конище.. проскочити й десятка кроків, як раптом трісла [тріснула] зарані кимось підрізана підпруга (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 55).
Словник української мови в 11 томах