ж. Клеверъ, Trifolium pratense. Волын. г. ЗЮЗО. І. 139.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
конюшина —
конюши́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
конюшина —
-и, ж. Багаторічна трав'яниста бобова кормова рослина, що має трійчасті листки й квітки кулястої форми. Заяча конюшина — цінна кормова рослина родини бобових; використовується також у народній медицині для лікування ран.
Великий тлумачний словник сучасної мови
конюшина —
КОНЮШИ́НА, и, ж. Рід багаторічних і однорічних трав'янистих рослин родини бобових, що мають трійчасті листки й квітки, зібрані в суцвіття кулястої форми. Літом густа, пахуча трава та квітки .. конюшини нависали з берегів аж над саме водяне дзеркало (І.
Словник української мови у 20 томах
конюшина —
Багато- або однорічна трав'яниста рослина родини бобових, кормова рослина; бл. 300 видів поширені в помірному поясі Європи, Азії та Пн. Америки; як кормову рослину та медонос вирощують: к. червону (лукову), поширену на луках Європи та Азії...
Універсальний словник-енциклопедія
конюшина —
Конюши́на, -ни, -ні
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
конюшина —
КОНЮШИ́НА, и, ж. Багаторічна трав’яниста бобова кормова рослина, що має трійчасті листки й квітки кулястої форми. Літом густа, пахуча трава та квітки.. конюшини нависали з берегів аж над саме водяне дзеркало (Фр.
Словник української мови в 11 томах