конюшина

КОНЮШИ́НА, и, ж. Багаторічна трав’яниста бобова кормова рослина, що має трійчасті листки й квітки кулястої форми.

Літом густа, пахуча трава та квітки.. конюшини нависали з берегів аж над саме водяне дзеркало (Фр., III, 1950, 251);

Червоні помпони конюшини, немов їжачки, стовбурчили щетину з трилистих підставок (Коцюб., II, 1955, 214);

Введення в сівозміну конюшини забезпечує систематичне зростання врожайності всіх культур сівозміни (Рад. Укр., 6.III 1946, 2).

∆ За́яча конюши́на (Anthyllis L.) — цінна кормова рослина родини бобових; використовується також у народній медицині для лікування ран.

Значення в інших словниках

1. конюшина — конюши́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. конюшина — -и, ж. Багаторічна трав'яниста бобова кормова рослина, що має трійчасті листки й квітки кулястої форми. Заяча конюшина — цінна кормова рослина родини бобових; використовується також у народній медицині для лікування ран.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. конюшина — КОНЮШИ́НА, и, ж. Рід багаторічних і однорічних трав'янистих рослин родини бобових, що мають трійчасті листки й квітки, зібрані в суцвіття кулястої форми. Літом густа, пахуча трава та квітки .. конюшини нависали з берегів аж над саме водяне дзеркало (І.  Словник української мови у 20 томах
4. конюшина — Багато- або однорічна трав'яниста рослина родини бобових, кормова рослина; бл. 300 видів поширені в помірному поясі Європи, Азії та Пн. Америки; як кормову рослину та медонос вирощують: к. червону (лукову), поширену на луках Європи та Азії...  Універсальний словник-енциклопедія
5. конюшина — Конюши́на, -ни, -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. конюшина — Конюшина, -ни ж. Клеверъ, Trifolium pratense. Волын. г. ЗЮЗО. І. 139.  Словник української мови Грінченка