конюший
КОНЮ́ШИЙ, шого, ч., заст. Стайничий.
Конюший доглядав, як поєно з дубових відер панські цугові коні (Фр., II, 1950, 104).
Словник української мови (СУМ-11)КОНЮ́ШИЙ, шого, ч., заст. Стайничий.
Конюший доглядав, як поєно з дубових відер панські цугові коні (Фр., II, 1950, 104).
Словник української мови (СУМ-11)