копистка
Копистка, -ки
ж.
1) Веселка, деревянная лопатка для мѣшаніи тѣста.
2) Лопаточка. Мнж. 182.
3) Презрительно — о плохомъ оружіи: шпагѣ, саблѣ. На дуель! Вихопивши свою копістку, ну нею вихрить чоловікові. Ном. Соснові копистки стругали і до боків поначепляли (о каррикатурномъ вооруженіи). Котл. Ен. IV. ум. кописточка. Руки як кописточки. Ном.
Словник української мови Грінченка