Значення в інших словниках
-
котляр —
котля́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
котляр —
-а, ч. Те саме, що казаняр.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
котляр —
див. котельник
Словник чужослів Павло Штепа
-
котляр —
КОТЛЯ́Р, а́, ч. Те саме, що казаня́р. [Жінка:] Проводжаючи, питала: ти ж котляр, Овраме, на заводі став глухий, недочуваєш (М. Куліш); Поодинокі ворожі постріли з невеликих гармат лунали над Дніпром, наче удари молота котляра, що клепає залізний бак чи паровий казан (С. Голованівський).
Словник української мови у 20 томах
-
котляр —
КОТЛЯ́Р, а, ч. Те саме, що казаня́р. [Книш:] Дай я, простий котляр, обійму героя! (Мик., І, 1957, 94).
Словник української мови в 11 томах