крап —
крап 1 іменник чоловічого роду крапання; дрібні цятки крап 2 іменник чоловічого роду барвник
Орфографічний словник української мови
крап —
I -у, ч. 1》 розм., рідко. Те саме, що крапання. 2》 спец. Забарвлення у вигляді дрібних цяток на чому-небудь. || Дрібні цятки (крапки) на шерсті собаки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
крап —
КРАП¹, у, ч. 1. розм. Те саме, що кра́пання. Гомонить великий ліс густим весняним крапом, пахне вологою і терпкими солодощами живиці (Ю. Збанацький); * Образно. А за ним студеним крапом позначався кожен крок, і ходила косолапо біла тінь чи холодок (П.
Словник української мови у 20 томах
крап —
КРА́ПАННЯ (падання крапель), КА́ПАННЯ, КРАП розм., КАПАНИ́НА розм., КАПІ́Ж розм. Не забризкають мою спідницю тротуари під крапання осінньої мжички (М. Хвильовий); Чути було тихе капання роси (І. Франко); Гомонить весняний ліс густим весняним крапом (Ю.
Словник синонімів української мови
крап —
КРАП¹, у, ч. 1. розм., рідко. Те саме, що кра́пання. Гомонить великий ліс густим весняним крапом, пахне вологою і терпкими солодощами живиці (Збан., Ліс. красуня, 1955, 122). 2. спец. Забарвлення у вигляді дрібних цяток на чому-небудь.
Словник української мови в 11 томах