Орфографічний словник української мови

крап

крап 1

іменник чоловічого роду

крапання; дрібні цятки

крап 2

іменник чоловічого роду

барвник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. крап — I -у, ч. 1》 розм., рідко. Те саме, що крапання. 2》 спец. Забарвлення у вигляді дрібних цяток на чому-небудь. || Дрібні цятки (крапки) на шерсті собаки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. крап — КРАП¹, у, ч. 1. розм. Те саме, що кра́пання. Гомонить великий ліс густим весняним крапом, пахне вологою і терпкими солодощами живиці (Ю. Збанацький); * Образно. А за ним студеним крапом позначався кожен крок, і ходила косолапо біла тінь чи холодок (П.  Словник української мови у 20 томах
  3. крап — КРА́ПАННЯ (падання крапель), КА́ПАННЯ, КРАП розм., КАПАНИ́НА розм., КАПІ́Ж розм. Не забризкають мою спідницю тротуари під крапання осінньої мжички (М. Хвильовий); Чути було тихе капання роси (І. Франко); Гомонить весняний ліс густим весняним крапом (Ю.  Словник синонімів української мови
  4. крап — КРАП¹, у, ч. 1. розм., рідко. Те саме, що кра́пання. Гомонить великий ліс густим весняним крапом, пахне вологою і терпкими солодощами живиці (Збан., Ліс. красуня, 1955, 122). 2. спец. Забарвлення у вигляді дрібних цяток на чому-небудь.  Словник української мови в 11 томах
  5. крап — Крап, -пу м. раст. Rubia tinctorum L. ЗЮЗО. І. 134.  Словник української мови Грінченка