Значення в інших словниках
-
краяння —
кра́яння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
краяння —
-я, с. Дія за знач. краяти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
краяння —
КРА́ЯННЯ, я, с. Дія за знач. кра́яти. Іван зрікся рідного батька. І ні жалю, ні каяття, ні краяння душі (П. Загребельний); Вид у плити був моторошний – мармур у різних напрямах пересікали подряпини, як на дошці для краяння м'яса (В.
Словник української мови у 20 томах
-
краяння —
кра́яння крав. викроювання: При краянню треба пам'ятати про те, щоби допустити заклади як до довжини, так в боках передка, гальсу, рамени і куска пахи, як рівно ж і плечей горою і до пахи (Повний курс)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
краяння —
КРА́ЯННЯ, я, с. Дія за знач. кра́яти. Віра Павлівна не справлялася сама з краянням (Черн., Що робити?, перекл. Дукина, 1936, 197).
Словник української мови в 11 томах