краяти
Краяти, краю, -єш
гл.
1) Рѣзать, разрѣзывать. Яблучко крають. Грин. III. 10. Краяти коровай дрібненько. Мет. Опанас поставив чарку, оселедець крає. Мкр. Н.
2) Кроить. Сукню крайте. Грин. III. 101.
3) — серце. Раздирать, разрывать сердце. Не край мого серця. Мет. 12.
Словник української мови Грінченка