кружалко —
кружа́лко іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
кружалко —
-а, с. Зменш. до кружало 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
кружалко —
КРУЖА́ЛКО, а, с. Зменш. до кружа́ло 1. На сукупних городах зацвіли соняшники, неначе на зелену бутвину посипались з неба невеличкі сонечка й засипали городи жовтими кружалками, схожими на сонце (І.
Словник української мови у 20 томах
кружалко —
КРУЖА́ЛКО, а, с. Зменш. до кружа́ло 1. Показуючи на блискуче кружалко, спитав [Петрусь щось] матері (Григ., Вибр., 1959, 130); Уста ворушаться і ворушиться на підборідді руде кружалко.. борідки (Стельмах, І, 1962, 195).
Словник української мови в 11 томах