кружалко

КРУЖА́ЛКО, а, с.

Зменш. до кружа́ло 1.

На сукупних городах зацвіли соняшники, неначе на зелену бутвину посипались з неба невеличкі сонечка й засипали городи жовтими кружалками, схожими на сонце (І. Нечуй-Левицький);

Уста ворушаться і ворушиться на підборідді руде кружалко .. борідки (М. Стельмах);

Подавав [парубчак] дві затикнуті газетним чопом пляшки хлібної горілки, коровай на тарілці, жменю печива, пару стопок, салатницю з олів'є, біле від смальцю кружалко ковбаси (Є. Пашковський).

Значення в інших словниках

1. кружалко — кружа́лко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кружалко — -а, с. Зменш. до кружало 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кружалко — КРУЖА́ЛКО, а, с. Зменш. до кружа́ло 1. Показуючи на блискуче кружалко, спитав [Петрусь щось] матері (Григ., Вибр., 1959, 130); Уста ворушаться і ворушиться на підборідді руде кружалко.. борідки (Стельмах, І, 1962, 195).  Словник української мови в 11 томах
4. кружалко — Кружалко, -ка с. 1) ум. отъ кружало. 2) Часть гончарнаго круга. см. круг.  Словник української мови Грінченка