кружалко
КРУЖА́ЛКО, а, с. Зменш. до кружа́ло 1.
Показуючи на блискуче кружалко, спитав [Петрусь щось] матері (Григ., Вибр., 1959, 130);
Уста ворушаться і ворушиться на підборідді руде кружалко.. борідки (Стельмах, І, 1962, 195).
Словник української мови (СУМ-11)