крутня —
крутня́ іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
крутня —
див. КРУТІЙСТВО.
Словник синонімів Караванського
крутня —
-і, ж., розм. Те саме, що крутійство 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
крутня —
КРУТНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що круті́йство 1. Одрадяни одкинулися, думаючи, що то німецькі крутні, щоб ціну збивати (Панас Мирний); – Казав [піп], що мужик крутнею живе (Л. Мартович); Зрозуміла [Хівря]: Лляна знає про їхні крутні (Микита Чернявський).
Словник української мови у 20 томах
крутня —
КРУТНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що круті́йство 1. Одрадячи одкинулися, думаючи, що то німецькі крутні, щоб ціну збивати (Мирний, IV, 1955, 242); — Казав [піп], що мужик крутнею живе (Март., Тв., 1954, 47).
Словник української мови в 11 томах