Значення в інших словниках
-
крутня —
крутня́ іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
крутня —
-і, ж., розм. Те саме, що крутійство 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
крутня —
КРУТНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що круті́йство 1. Одрадяни одкинулися, думаючи, що то німецькі крутні, щоб ціну збивати (Панас Мирний); – Казав [піп], що мужик крутнею живе (Л. Мартович); Зрозуміла [Хівря]: Лляна знає про їхні крутні (Микита Чернявський).
Словник української мови у 20 томах
-
крутня —
ШАХРА́ЙСТВО (хитрий і спритний обман), КРУТІ́ЙСТВО, АФЕ́РА, МАХІНА́ЦІЯ, ОБОРУ́ДКА розм., МАХЛЯ́РСТВО розм., ПЛУ́ТНІ (ПЛУ́ТНЯ) розм., ПЛУ́ТОЩІ розм., ШУ́ЛЕРСТВО розм., КРУТНЯ́ розм., КРУТАНИНА розм., ША́ХЕР-МА́ХЕР (ША́ХРИ-МА́ХРИ) фам., КРЮЧКОДЕ́РСТВО заст.
Словник синонімів української мови
-
крутня —
КРУТНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що круті́йство 1. Одрадячи одкинулися, думаючи, що то німецькі крутні, щоб ціну збивати (Мирний, IV, 1955, 242); — Казав [піп], що мужик крутнею живе (Март., Тв., 1954, 47).
Словник української мови в 11 томах
-
крутня —
Крутня́, -ні́ ж. 1) Постоянное верченіе, вращеніе. 2) = крутанина.
Словник української мови Грінченка