крутня

КРУТНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що круті́йство 1.

Одрадячи одкинулися, думаючи, що то німецькі крутні, щоб ціну збивати (Мирний, IV, 1955, 242);

— Казав [піп], що мужик крутнею живе (Март., Тв., 1954, 47).

Значення в інших словниках

1. крутня — крутня́ іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. крутня — див. КРУТІЙСТВО.  Словник синонімів Караванського
3. крутня — -і, ж., розм. Те саме, що крутійство 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. крутня — КРУТНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що круті́йство 1. Одрадяни одкинулися, думаючи, що то німецькі крутні, щоб ціну збивати (Панас Мирний); – Казав [піп], що мужик крутнею живе (Л. Мартович); Зрозуміла [Хівря]: Лляна знає про їхні крутні (Микита Чернявський).  Словник української мови у 20 томах
5. крутня — ШАХРА́ЙСТВО (хитрий і спритний обман), КРУТІ́ЙСТВО, АФЕ́РА, МАХІНА́ЦІЯ, ОБОРУ́ДКА розм., МАХЛЯ́РСТВО розм., ПЛУ́ТНІ (ПЛУ́ТНЯ) розм., ПЛУ́ТОЩІ розм., ШУ́ЛЕРСТВО розм., КРУТНЯ́ розм., КРУТАНИНА розм., ША́ХЕР-МА́ХЕР (ША́ХРИ-МА́ХРИ) фам., КРЮЧКОДЕ́РСТВО заст.  Словник синонімів української мови
6. крутня — Крутня́, -ні́ ж. 1) Постоянное верченіе, вращеніе. 2) = крутанина.  Словник української мови Грінченка