кряча
Кряча, -ча́ти
с. Утенокъ. Трапляється, батьку, що кряча малеє ловить рибку краще ніж стареє. Макс. (1849), 84.
Словник української мови ГрінченкаКряча, -ча́ти
с. Утенокъ. Трапляється, батьку, що кряча малеє ловить рибку краще ніж стареє. Макс. (1849), 84.
Словник української мови Грінченка