Значення в інших словниках
-
кряча —
кряча́ іменник середнього роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
кряча —
КРЯЧА́, а́ти, с., розм. Те саме, що кача́. Трапляється, батьку, що кряча малеє ловить рибку краще, ніж стареє (Сл. Б. Грінченка); – А чи скоро крячата вилупляться? – нетерпілось Олі. – Уже скоро, – заспокоювала мама (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
кряча —
КАЧЕНЯ́ (маля качки), КАЧА́, КРЯЧА́ розм., ВУТЯ́ діал., ВУТЕНЯ́ діал., ТА́СЯ дит.; ЧИРЯ́ (маля дикої качки). За городом качки пливуть, Каченята крячуть (пісня); На подвір'ї повно качат, курчат та кролят (О.
Словник синонімів української мови
-
кряча —
КРЯЧА́, а́ти, с., розм. Те саме, що кача́. Трапляється, батьку, що кряча малеє ловить рибку краще, ніж стареє (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
-
кряча —
Кряча, -ча́ти с. Утенокъ. Трапляється, батьку, що кряча малеє ловить рибку краще ніж стареє. Макс. (1849), 84.
Словник української мови Грінченка