куваннячко
Кува́ння, -ня
с.
1) Кованіе. Кування молотом. К. Іов.
2) Кукованье кукушки. Ой жаль мені (зозулі) раннього кування і пізнього літання. Мет. 152. ум. куваннячко. Нехай тобі зозуленька для куваннячка, нехай мені соловейко для щебетаннячка. Мет. 40.
Словник української мови Грінченка