кудись

Кудись

нар.

1) Куда-то. Заносило його і туди кудись, де і літом, і в жнива — усе зіма. Стор. МПр. 168.

2) Куда-нибудь. Куди ж ми підемо? Та кудись, — аби дома не сидіти.

Значення в інших словниках

1. кудись — (невідомо куди) куди-небудь, хтозна-куди.  Словник синонімів Полюги
2. кудись — куди́сь прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. кудись — Не знати <�невідомо> куди, хтозна-куди; десь, не знати де, хтозна-де.  Словник синонімів Караванського
4. кудись — присл. 1》 У невизначеному напрямі; невідомо куди. || Байдуже куди. 2》 У певне (невідоме для мовця) місце. Кудись-інде — у яке-небудь інше місце.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. кудись — КУДИ́СЬ, присл. 1. У невизначеному напрямку; невідомо куди. А дні тим часом йшли кудись, І круг тебе давно не стало Багато з того, що колись Жило, росло і розцвітало... (Я. Щоголів); Життя кудись іде, хвилюється, як море (М.  Словник української мови у 20 томах
6. кудись — КУДИ́-НЕ́БУДЬ (у якесь невизначене або байдуже яке місце), КУДИ́СЬ, ДЕ-НЕ́БУДЬ, ДЕ розм.; КУДИ́-І́НДЕ розм., ДЕІ́НДЕ розм., І́НДЕ розм. (в інше місце). — Ти йди куди-небудь подалі від наших місць, де тебе не знають (Григорій Тютюнник); Приємно було..  Словник синонімів української мови
7. кудись — Куди́сь, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. кудись — КУДИ́СЬ, присл. 1. У невизначеному напрямі; невідомо куди. А дні тим часом йшли кудись, І круг тебе давно не стало Багато з того, що колись Жило, росло і розцвітало… (Щог.  Словник української мови в 11 томах