Словник синонімів української мови

кудись

КУДИ́-НЕ́БУДЬ (у якесь невизначене або байдуже яке місце), КУДИ́СЬ, ДЕ-НЕ́БУДЬ, ДЕ розм.; КУДИ́-І́НДЕ розм., ДЕІ́НДЕ розм., І́НДЕ розм. (в інше місце). — Ти йди куди-небудь подалі від наших місць, де тебе не знають (Григорій Тютюнник); Приємно було.. підставляти лице під сонце і вітер і йти кудись без цілі (М. Коцюбинський); Було йому найлюбіше.. оттакеньки де-небудь поїхати (Марко Вовчок); — А я хочу двадцять карбованців, — кажу. — Дасте, то зостанусь, а ні, то піду де в друге місце служити (Марко Вовчок); "А бий тебе сила Божа! — думає Максим. — Хоч би вже повели куди-інде..." (Панас Мирний). — Пор. бу́дь-куди.

КУДИ́СЬ (у невідомому напрямі, невідомо куди), КУДИ́-НЕ́БУДЬ, ДЕСЬ, ХТО́ЗНА-КУДИ́, КА́ЗНА-КУДИ́ розм., БО́ЗНА-КУДИ́ розм., ЧО́РТЗНА-КУДИ́ розм., ДЕ-НЕ́БУДЬ діал., ГАЛАСВІ́ТА діал. (невідомо куди, далеко); ДЕ́КУДИ діал. (в місце, місця, які не хочуть назвати). Батько теж кудись уже пішов з дому (А. Головко); Мама не приходить і, може, ніколи й не з'явиться тут, вийде заміж і виїде куди-небудь.., навіть адреси не залишить (О. Гончар); Десь далеко понеслась моя думка понад лиманом (І. Нечуй-Левицький); Він цілісіньку добу не злазив з коня, гасаючи то на передній край, то в боєпостачання, то хтозна-куди (О. Гончар); — Ні, з годину тому він був тут... Прибіг.., наказав мені спинити цей корнюр на промивку і подався галасвіта (Ю. Шовкопляс); (Іван:) Ідіть же, дяденька, прямо в хату, а мені ще декуди треба збігать (М. Кропивницький).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. кудись — (невідомо куди) куди-небудь, хтозна-куди.  Словник синонімів Полюги
  2. кудись — куди́сь прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  3. кудись — Не знати <�невідомо> куди, хтозна-куди; десь, не знати де, хтозна-де.  Словник синонімів Караванського
  4. кудись — присл. 1》 У невизначеному напрямі; невідомо куди. || Байдуже куди. 2》 У певне (невідоме для мовця) місце. Кудись-інде — у яке-небудь інше місце.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кудись — КУДИ́СЬ, присл. 1. У невизначеному напрямку; невідомо куди. А дні тим часом йшли кудись, І круг тебе давно не стало Багато з того, що колись Жило, росло і розцвітало... (Я. Щоголів); Життя кудись іде, хвилюється, як море (М.  Словник української мови у 20 томах
  6. кудись — Куди́сь, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кудись — КУДИ́СЬ, присл. 1. У невизначеному напрямі; невідомо куди. А дні тим часом йшли кудись, І круг тебе давно не стало Багато з того, що колись Жило, росло і розцвітало… (Щог.  Словник української мови в 11 томах
  8. кудись — Кудись нар. 1) Куда-то. Заносило його і туди кудись, де і літом, і в жнива — усе зіма. Стор. МПр. 168. 2) Куда-нибудь. Куди ж ми підемо? Та кудись, — аби дома не сидіти.  Словник української мови Грінченка