кудись —
куди́сь прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
кудись —
Не знати <�невідомо> куди, хтозна-куди; десь, не знати де, хтозна-де.
Словник синонімів Караванського
кудись —
присл. 1》 У невизначеному напрямі; невідомо куди. || Байдуже куди. 2》 У певне (невідоме для мовця) місце. Кудись-інде — у яке-небудь інше місце.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кудись —
КУДИ́СЬ, присл. 1. У невизначеному напрямку; невідомо куди. А дні тим часом йшли кудись, І круг тебе давно не стало Багато з того, що колись Жило, росло і розцвітало... (Я. Щоголів); Життя кудись іде, хвилюється, як море (М.
Словник української мови у 20 томах
кудись —
КУДИ́-НЕ́БУДЬ (у якесь невизначене або байдуже яке місце), КУДИ́СЬ, ДЕ-НЕ́БУДЬ, ДЕ розм.; КУДИ́-І́НДЕ розм., ДЕІ́НДЕ розм., І́НДЕ розм. (в інше місце). — Ти йди куди-небудь подалі від наших місць, де тебе не знають (Григорій Тютюнник); Приємно було..
Словник синонімів української мови
кудись —
Куди́сь, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
кудись —
КУДИ́СЬ, присл. 1. У невизначеному напрямі; невідомо куди. А дні тим часом йшли кудись, І круг тебе давно не стало Багато з того, що колись Жило, росло і розцвітало… (Щог.
Словник української мови в 11 томах
кудись —
Кудись нар. 1) Куда-то. Заносило його і туди кудись, де і літом, і в жнива — усе зіма. Стор. МПр. 168. 2) Куда-нибудь. Куди ж ми підемо? Та кудись, — аби дома не сидіти.
Словник української мови Грінченка