Значення в інших словниках
-
кулачок —
кулачо́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
кулачок —
[кулачок] -чка, м. (на) -чку, мн. -чки, -чк'іў
Орфоепічний словник української мови
-
кулачок —
-чка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до кулак 1). 2》 спец. Те саме, що кулак 3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кулачок —
КУЛАЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до кула́к 1. Мелашка .. неначе боролася з здоровою діжею, тикаючи в тісто маленькими кулачками та тонкими руками (І. Нечуй-Левицький); Подоївши вівці, зайшла [Катря] в хату малому вечеряти дати.
Словник української мови у 20 томах
-
кулачок —
КУЛАЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до кула́к 1. Мелашка.. неначе боролася з здоровою діжею, тикаючи в тісто маленькими кулачками та тонкими руками (Н.-Лев., II, 1956, 323); Подоївши вівці, зайшла [Катря] в хату малому вечеряти дати.
Словник української мови в 11 томах