кулачок

кулачо́к

[кулачок]

-чка, м. (на) -чку, мн. -чки, -чк'іў

Значення в інших словниках

1. кулачок — кулачо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кулачок — -чка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до кулак 1). 2》 спец. Те саме, що кулак 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кулачок — КУЛАЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до кула́к 1. Мелашка .. неначе боролася з здоровою діжею, тикаючи в тісто маленькими кулачками та тонкими руками (І. Нечуй-Левицький); Подоївши вівці, зайшла [Катря] в хату малому вечеряти дати.  Словник української мови у 20 томах
4. кулачок — КУЛАЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до кула́к 1. Мелашка.. неначе боролася з здоровою діжею, тикаючи в тісто маленькими кулачками та тонкими руками (Н.-Лев., II, 1956, 323); Подоївши вівці, зайшла [Катря] в хату малому вечеряти дати.  Словник української мови в 11 томах
5. кулачок — Кулачо́к, -чка м. ум. отъ кулак.  Словник української мови Грінченка