куля
Куля, -лі
ж.
1) Шаръ. Сподівався колись добути свою законну долю і місце на земляній кулі. Левиц. І. (Правда, 1868, 423).
2) Пуля. Чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Ном. № 83. Щоб тебе перша куля не минула. Ном. № 3771. кулі лити. Врать. Кулі ллє. Ном. № 6939.
3) Ядро.
4) = милиця. Він на кулі ходе. ум. кулька.
Словник української мови Грінченка