куля
ку́ля 1. вул., знев. нога (ст)|| = ґєра
◊ да́ти по ку́лях 1. допекти (ст)
2. побити (ст): “Ми маєм там і дати їм по кулях”, – закінчує з тріюмфом малий, бо бачить, що його новина зробила враження (Лисяк)|| = вигаратати
2. протез (ср)||куляс
3. вул. хліб (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт