м. Купальщикъ. У нас цей ход купальників багато. Полт. г.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
купальник —
купа́льник 1 іменник чоловічого роду, істота той, хто купається купа́льник 2 іменник чоловічого роду костюм
Орфографічний словник української мови
купальник —
I -а, ч. Той, хто купається. II -а, ч. Жіночий костюм для купання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
купальник —
КУПА́ЛЬНИК¹, а, ч. Той, хто купається. Хтось на дорозі, але досить далеко від купальників, – кричав щосили: – Діти, геть із води (І. Франко); Великий став аж кипів від купальників. Багато їх було і на березі, і в купальнях (В.
Словник української мови у 20 томах
купальник —
КУПА́ЛЬНИК¹, а, ч. Той, хто купається. Хтось на дорозі, але досить далеко від купальників, — кричав щосили: — Діти, геть із води (Фр., IV, 1950, 396); Великий став аж кипів від купальників. Багато їх було і на березі, і в купальнях (Минко, Вибр.
Словник української мови в 11 томах