купальник

купа́льник

I -а, ч.

Той, хто купається.

II -а, ч.

Жіночий костюм для купання.

Значення в інших словниках

1. купальник — купа́льник 1 іменник чоловічого роду, істота той, хто купається купа́льник 2 іменник чоловічого роду костюм  Орфографічний словник української мови
2. купальник — КУПА́ЛЬНИК¹, а, ч. Той, хто купається. Хтось на дорозі, але досить далеко від купальників, – кричав щосили: – Діти, геть із води (І. Франко); Великий став аж кипів від купальників. Багато їх було і на березі, і в купальнях (В.  Словник української мови у 20 томах
3. купальник — Купа́льник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. купальник — КУПА́ЛЬНИК¹, а, ч. Той, хто купається. Хтось на дорозі, але досить далеко від купальників, — кричав щосили: — Діти, геть із води (Фр., IV, 1950, 396); Великий став аж кипів від купальників. Багато їх було і на березі, і в купальнях (Минко, Вибр.  Словник української мови в 11 томах
5. купальник — Купальник, -ка м. Купальщикъ. У нас цей ход купальників багато. Полт. г.  Словник української мови Грінченка