курчин

Курчин, -а, -е

Принадлежащій курицѣ. Курчина сем'я. К. Дз. 138.

Значення в інших словниках

1. курчин — ку́рчин прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. курчин — -а, -е, розм. Прикм. до курка. || Який належить курці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. курчин — КУ́РЧИН, а, е, розм. Прикм. до ку́рка. Рiд курячий на те репетування Iз бур'янiв, Збирається, щоб курчине придбання Побачити, сокоче й сокотить (Б. Грінченко); Курчине кудкудакання; // Який належить курці.  Словник української мови у 20 томах
4. курчин — КУ́РЧИН, а, е, розм. Прикм. до ку́рка; // Який належить курці.  Словник української мови в 11 томах